Дослідження А. Хойнацького ґрунтується на архівних документах та деяких історичних творах. У першій частині книги викладено три періоди історії монастиря: від часу заснування до захоплення уніатами (1240–1721); столітній уніатський період (1721–1831); від повернення в лоно православ’я до кінця ХІХ ст. (1831–1897). Автор висвітлює різні боки життєдіяльності монастиря — економічне становище, організацію управління, богослужбовий розпоря- док, роботу знаменитої Почаївської друкарні тощо, розповідає про донаторів і настоятелів обителі, відтворює фор- мування архітектурного вигляду монастиря. Друга частина книги змальовує Почаївську лавру кінця XIX ст. очима сучасника: тут представлено вигляд та внутрішнє оздоблення Успенської та Печерної церков, братського корпусу і архієрейського будинку, друкарні й готелю, подано тодішній розпорядок богослужінь. У додатку містяться зокре- ма тексти деяких документів, що мають пряме відношення до історії лаври (грамоти польських королів, заповіт від дворян та інші).