У представленому виданні вміщено ноти й тексти 27 найпопулярніших українських пісень того часу: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Ой не ходи Грицю!», «Козак коня наповав», «Одна гора високая», «Стоїть явір», «Рідна мова» тощо. Збірка відкривається піснею «Ще не вмерла Україна». Автор музики — західноукраїнський композитор і диригент, один із організаторів культурного й духовного життя в Західній Україні Михайло Вербицький (1815–1870). Автор слів — Павло Чубинський (1839–1884). Точна дата написання тексту невідома, деякі джерела вказують на 1982 р. Твір почав своє нелегальне існування в межах царської Росії як патріотично-політичний вірш і пісня. 1863 року, завдяки учаснику польського повстання Павлину Свенціцькому, вірш було опубліковано у львівському журналі «Мета». Свого часу, російська влада твір забороняла, а П. Чубинського було вислано на проживання до Архангель- ської губернії «за шкідливий вплив на розум простолюду». Восени 1919 року денікінцями було знищено 60 друко- ваних примірників пісні «Ще не вмерла Україна», випущених Українською видавничою спілкою в 1917 році. Широкого вжитку майбутній гімн нашої держави набув у роки встановлення влади УНР і ЗУНР: він публікував- ся у численних виданнях в Україні та за кордоном (українською, англійською, німецькою та іншими мовами), виконувався різними хоровими колективами та духовими оркестрами тощо.