Одна з найвідоміших праць автора, який розглядає філософію Сковороди як основу української інтелектуальної традиції. Чижевський досліджує засади сковородинських метафізики, антропології, гносеології й етики. Універсалії та образи, створені українським філософом, яскраво визначаються на тлі античного платонізму й неоплатонізму, патристики, середньовічної та новочасної (передусім німецької) містики. Деякі висунуті й обґрунтовані Чижевським тези з часом перетворилися на усталені сюжети академічної сковородіани. Наприклад, думки про те, що творчість Сковороди є «коментарем» до Святого Письма, що вона тісно пов’язана з містичною традицією, що антитетичність і символізм є найвиразнішими прикметами його «барокового стилю».

ЧИЖЕВСЬКИЙ Дмитро Іванович (1894–1977)
Український вчений-енциклопедист; культуролог-славіст, філософ, літературознавець, релігієзнавець, лінгвіст, дослідник української та слов’янської літератури, історії культури, філософії, релігійної думки й слов’янської духовності, німецької славістики.

СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ Роман Степанович (1893–1969)
Український мовознавець і політичний діяч, дипломат. Доктор філології, професор Варшавського університету. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка. Надзвичайний посол УНР в Берліні (1921–1923).