«Розстріляне відродження: Антологія 1917–1933: Поезія — проза — драма — есей» — антологія творів українських поетів та прозаїків 1920–1930-х років. Матеріали для книги Ю. Лавріненко зібрав з тогочасних періодичних видань, рукописних копій, розшукав у бібліотеках, архівах і приватних збірках (Архіві-Музеї Української вільної академії наук у США, архіві А. Любченка, славістичному відділі Нью-Йоркської публічної бібліотеки, зібраннях С. Гординського, Г. Костюка, О. Буревій та інших). Допомогли упоряднику в цьому вчені-літературознавці, письменники Ю. Шевельов, І. Кошелівець, В. Барка та інші. У передмові до видання Ю. Лавріненко написав про меха- нізм підбору текстів: «До збірки добиралося тільки з того матеріялу, що був друкований (зрідка — тільки писаний) на Україні — головно в УРСР — за період 1917–1933 і що після 1933 року був заборонений і знищений наслідком нового курсу Москви на розгром і колоніяльну провінціялізацію України». Отже, основним принципом було «давати тільки те, що після терористично-голодового удару Москви по Україні 1933 року було вилучене із вжитку». Антологія складається із чотирьох розділів: поезія, проза, драма та есей. Імена авторів розташовані «за датою появи їх першої після 1917 року книжки».

ЛАВРІНЕНКО Юрій Андріянович (псевдоніми: Юрій Дивнич, Юрій Гайдар, Д. Коларгонець Ю. Ясен; криптонім: Ю. А.; 1905–1987)
Український літературознавець, публіцист, есеїст, критик, редактор, дослідник «Розстріляного відродження». Член літературної організації «Плуг». Instytut Literacki (Літературний Інститут) — одне з найвизначніших польських емігрантських видавництв, яке випускало щомісячник «Культура» (1947–2000), щоквартальник «Історичні зошити» (1962–2010), а також книжки (зокрема, в серії «Бібліотека культури» до 2000 року було опубліковано 512 томів польської та зарубіжної літератури).