Папір, гуаш, трафарет. Розмір: 39 × 26 см.
Підпис і дата на звороті.
Твори Василя Єрмилова, одного з кращих дизайнерів свого покоління, є рідкістю на світовому арт-ринку. Особливо цінними є роботи непростих для митця 1940-х років. Холодна гама композиції влучно відображає «крижаний період» життя художника.
Естімейт
4 000 — 5 000Єрмилов Василь
(1894–1968).
Народився у Харкові. Навчався в учбово-ремісничій майстерні декоративного живопису у Л. Тракала (1905–1909), Харківській художній школі у М. Федорова (1910–1911), приватній студії Е. Штейнберга та О. Грота, згодом у Московському училищі живопису, скульптури і архітектури, Студії малювання і живопису П. Кончаловського та І. Машкова (1912–1913). Яскравий представник українського
авангарду. З 1909 р. брав участь у виставках. Входив до харківської групи «Союз семи» (1917) та Асоціації революційного мистецтва України (1927–1932). Член СХУ (1939). Спільно з Елем Лісицьким і О. Родченком оформив радянський павільйон на Міжнародній виставці преси у Кельні, разом з А. Петрицьким — павільйон УРСР на Всесоюзній сільськогосподарській виставці у Москві. Брав участь в
оформленні громадських будівель і підприємств Харкова, зокрема Палацу піонерів, Цирку, Театрального музею. Виконав розпис «Сільське господарство. Будівництво. Індустрія» для Центрального червоноармійського клубу в Харкові. Багато працював у галузях художнього конструювання, промислової та книжкової графіки, займався розробкою шрифтів, створював плакати серії «Окна РОСТА» (1919–1921). У 1922 р. за розробку марки «На допомогу голодуючим» отримав золоту медаль на виставці в Лейпцигу. Викладав у Харківському художньому технікумі образотворчого мистецтва (1921–1922), Харківському художньому інституті (1922–1935, 1963–1967). Твори зберігаються у Харківському художньому музеї, Національному художньому музеї України та інших музейних і приватних зібраннях в Україні та за кордоном.