Cъ краткимъ обозрѣніемъ первобытнаго состоянія сего края. [В 4 ч.] Ч. 1–4.
Москва: Въ Типографіи Семена Селивановскаго; печатана иждивеніемъ Сочинителя.
Ч. 1: [1] л., 1 л. грав. загл., [3] л., LIV с., [1] л.,154 с., 2 л. грав. портр. на отд. вкл. Ч. 2: VIII с., 324 с., 1 л. грав. портр. на отд. вкл. Ч. 3: VIII с., 189, 194–244 с., 2 л. грав. портр. на отд. вкл. Ч. 4: XII с., 303 с., 4 л. грав. портр. на отд. вкл.
У двох складених (шкіра, «мармуровий» папір) палітурах. Тиснення золотом на корінцях. Габарити оправ: 28,5 × 22 × 4 см. Незначні потертості палітур, надриви корінців, фоксинг. Збережено захисні кальки гравюр. У частині накладу, зокрема і у представленому примірнику, відсутні сторінки 190–193 ч. 3 (на звороті с. 189 надруковано с. 194). На авантитулах ч. 1 та ч. 3 овальні гербові штампи. На форзацах власницькі чорнильні штампи з ініціалами та короною, а також паперові наліпки з номером «373». Дев’ять гравірованих на міді пунктиром портретів роботи О. Осипова за рисунками Я. Яргунова та Д. Сплітетессера (повний комплект): Б. Хмельницького, Ю. Хмельницького, І. Самойловича, І. Мазепи, В. Кочубея, І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського. На заголовних аркушах розміщено портрети гетьманів із вказанням їхніх регалій.
Книга має наукову, історико-культурну, художню цінність і становить колекційний інтерес. Наявність цього видання у бібліотеках, музеях і приватних зібраннях визначає особливий статус цих колекцій. Бібліографічна рідкість. Перше видання.
Естімейт
25 000 — 30 000
Вихід цього фундаментального дослідження у Москві став справжньою сенсацією. Зі сторінок книги перед російським читачем постала Україна з багатим історичним минулим, овіяним славними походами козацького війська, з героїчними постатями гетьманів і самобутньою культурою. Згадування про політичну автономію Гетьманщини, права й вольності козацької старшини сприймалися їхніми нащадками — українськими дворянами — з неприхованим захопленням. Першу наукову історію України схвально сприйняли і у владних колах (зокрема з нею ознайомилися дружина й мати імператора Олександра І). Деякі історики вважають, що праця справила значний вплив і на майбутнього автора «Истории государства Российского», М. Карамзіна, який після ознайомлення з книгою написав Д. Бантиш-Каменському листа.
Бібліографія: Сводный каталог русской книги 1801–1825. № 422.
Обольянинов Н. А. Каталог русских иллюстрированных изданий: 1725– 1860 гг. № 128 («прелестные гравюры»).
Роспись российским книгам для чтения из библиотеки В. Плавильщикова, систематическим порядком расположенная. № 7767.
Роспись российским книгам для чтения, из библиотеки Александра Смирдина. № 2438/