Одним із виявів національного відродження 1920-х рр. був розвиток української книгознавчої науки. 1922 року в Києві було засновано перший і єдиний на території колишнього Радянського Союзу Український науковий інститут книгознавства (УНІК), який очолив видатний книгознавець, організатор книгознавчої науки Юрій Меженко. УНІК видавав журнал «Бібліологічні вісті», серію «Науково-популярна бібліотека книгознавства» тощо. Співробітник інституту П. Попов підготував до друку збірку старовинних гравюр «Ксилографічні дошки лаврського музею».

Перший том праць Українського наукового інституту книгознавства вийшов у 1926 р. під редакцією професорів Миколи Макаренка і Сергія Маслова. Вступну статтю написав засновник і перший директор УНІК Юрій Меженко, а обкладинку і титульні сторінки оформив видатний український художник Василь Кричевський. У виданні проаналізовано розвиток книгодрукування в Україні у XVI–XVIII ст., висвітлено життєвий шлях і діяльність Івана Федорова, досліджено українські стародруки, орнаментацію книг, палітурну справу, надано матеріали до словника українських граверів тощо.

МАКАРЕНКО Микола Омелянович (1877–1938)
Український археолог і мистецтвознавець. Жертва сталінського терору: вченого було страчено у 1934 р. через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря.

МАСЛОВ Сергій Іванович (1880–1957)
Український літературознавець, книгознавець, історик літератури і педагог. Професор, член-кореспондент Академії наук УРСР.

КРИЧЕВСЬКИЙ Василь Григорович (1872/1873–1952)
Видатний український художник, архітектор, графік. Творець українського стилю в aрхітектурі, автор Великого і Малого Герба УНР (1918), відродженого нині як Герб (Малий) незалежної України. Створив ескізи українських державних печаток та купюри в дві гривні (1918).