Nikifor Krynicki

(Epifaniusz Drowniak; 1895–1968)
Народився у с. Криниця на Лемківщині. Через слабке здоров’я не мав змоги здобути освіту, влаштуватися на роботу, жив бідно й одиноко. З раннього дитинства малював, переважно аквареллю. У 1930 р. на роботи Никифора звернув увагу львівський художник Роман Турин, який показав їх у Парижі, де творчість примітивіста зустріли схвально. 1947 року, в рамках операції «Вісла» Никифор був депортований на так звані Повернені території, тричі пішки повертався до Криниці, доки йому дозволено було залишитися. Понад 20 років художником опікувалися краківські мистецтвознавці Елла та Анджей Банахи, як видали кілька книжок про нього і влаштували чимало виставок його робіт, зокрема у Парижі, Амстердамі, Брюсселі, Льєжі, Хайфі, Баден-Бадені, Франкфурті-на Майні, Ганновері. Останні роки життя його доглядав художник Маріан Влосинський. Завдяки піклуванню Р. Турина, родини Банахів і М. Влосинського, творчість визначного примітивіста увійшла до світового контексту.