Інформація

Книга має наукове, художнє, історико — культурне значення. Книга була надзвичайно популярною серед народу, багато разів переписувалася, а пізніше перевидавалася. Нею захоплювався Тарас Шевченко. Високу оцінку цій літературній пам’ятці дав видатний український історик Михайло Грушевський, назвавши його найпопулярнішим твором давньоруської літератури.

Особливу мистецьку цінність має серія ілюстрацій в тексті. Серед них «Нестор літописець», «Алімпій іконописець», «Агапіт лікар» (перше відоме ім’я у вітчизняній медицині). Кілька ілюстрацій відображають легендарну історію створення Успенського собору Києво - Печерського монастиря: «Богородиця благословляє зодчих на будівництво собору», «Прибуття іконописців до Києва», «Вибір місця для будівництва собору». На трьох ілюстраціях зображені автори Патерика: єпископ Володимирський і Суздальський Симон, лаврський інок Полікарп і Нестор літописець.

На звороті титулу надруковано ілюстрацію на весь аркуш «Вінець Пресвятій Богородиці». В центрі ілюстрації зображені Богородиця з дитям та преподобні Антоній і Феодосій Печерські.

«Києво-Печерський патерик» - збірка оповідань про початок Печерського монастиря та його перших ченців — належить до найвідоміших пам’яток давнього українського письменства. Текст книги складений на зламі XII — XIII століть і доповнювався до кінця століття. Книга була призначена для домашнього читання вголос, закликала «к подражанію житій преподобныхъ», подавала зразки християнської етики. Книга була надрукована в 1635 році в Києві Сильвестром (Коссовим) польською мовою.

Вперше «Патрик Печерський» був виданий мовою оригіналу у 1661 році в друкарні Києво — Печерської лаври. Розпочав підготовку цього видання митрополит Петро Могила — видатний український церковний і культурний діяч. Завершив цю роботу архимандрит Інокентій Гізель. Ілюстрації до цього видання вирізав гравер Ілля. Ці гравюри копіювалися київськими ілюстраторами «Патерика» в наступних виданнях. Видання цієї книги було одним з етапів канонізації печерських отців, яку розпочав Петро Могила.