Інформація

В індивідуальній складеній (шкіра, коленкор) палітурі. Корінець пошкоджений. Збережено оригінальну обкладинку з ініціалами визначної художниці-супрематистки Ніни Генке-Меллер (1893–1954) — «Н. М.». Незначні потертості та забруднення. Екслібрис «Із книг бібліотеки Івана Микитенка». Містить портрет М. Семенка. С. 545–546 надірвані.

Прижиттєве видання автора. Рідкісний зразок українського авангардного мистецтва початку ХХ ст. Книга має історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

Друге видання поетичної збірки під епатажною назвою «Кобзар» українського поета, основоположника і теоретика українського футуризму (панфутуризму), жертви сталінського терору Михайля Семенка (1892–1937). Уперше збірка вийшла у Києві у 1924 році. М.Семенко збагатив українську лірику урбаністичною тематикою, сміливими експериментами з віршованими формами, свіжими образами, неологізмами, покликаними змалювати нову індустріалізовану добу. Поет також увійшов в історію українського авангарду як винахідник «поезомалярства» — новаторського мистецького жанру, що поєднував слово й візуальний образ. «То був „Кобзар“ однієї епохи; а це — іншої», — пояснював футурист, який волів продемонструвати різницю між ХІХ і XX ст. у літературі.

Провенанс: екслібрис «Із книг бібліотеки Івана Микитенка».

МИКИТЕНКО Іван Кіндратович (1897–1937) — український письменник і драматург доби «розстріляного відродження». Закінчив Харківський медичний інститут, брав активну участь у підготовці Всеукраїнського з'їзду пролетарських письменників. У 1926–1928 pp. з'явились такі твори: п'єса «Іду», поема «Вогні», повісті «Антонів огонь», «Брати», «Гавриїл Кириченко — школяр», «Вуркагани». В Харкові деякий час жив у будинку «Слово». З появою п'єси «Диктатура» до нього прийшов перший успіх. 18 жовтня 1937 року Івана Микитенка знайшли застреленим на околиці Харкова.