Інформація

Закон про землю Директорії УНР від 8 січня 1919 р. модифікував нормативні акти Української Центральної Ради. Він підтвердив скасування приватної власності на «всі землі з їх водами, надземними й підземними природними багатствами та лісами» й перехід їх у загальнонародну власність, а також відтворив деякі інші положення законодавства Української Центральної Ради. Через два місяці після ухвали Закону про землю Директорія УНР змінила умови передачі землі в тимчасове користування бідним селянам, вимагаючи від них, зокрема, третини врожаю ярового хліба, повної сплати вартості оранки, попередньої сплати всіх податків, урахування кожного снопа тощо. Положення земельного законодавства не могли повноцінно діяти через складну тогочасну ситуацію в Україні.