Зареєструватися
Вѣстникъ Европы, составляемый Михаиломъ Каченовскимъ. 1822
Москва: Въ университетской типографіи, 1822. — Ноябрь и декабрь, №№ 21–24. — 344 с., [2] л. нот., [1] л. илл.: илл. — 21,9 × 12,8 × 4,1 см.
В індивідуальній складеній (шкіра, «мармуровий» папір) палітурі. Орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці. Незначні потертості й пожовтіння паперу, фрагмент нижнього кутика титульного аркуша підклеєний. На останній сторінці чорнильний штамп «Госуд. Центр. Книжная палата СССР. Книгообмен с заграницей».
Видання має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Наявність цього видання в бібліотеках, музеях і приватних зібраннях визначає особливий статус цих колекцій.
Естимейт
3 500–4 000 $
Інформація
У журналі «Вѣстникъ Европы» за листопад 1822 р. містяться перші публікації українських анекдотів (№ 21 — с. 61–68, № 22 — с. 157–162). Їхнім автором є видатний український прозаїк Григорій Квітка-Основ’яненко (див.: Трубицын Н. О народной поэзии в общественном и литературном обходе первой трети XIX века. СПб., 1912, с. 105), про що свідчить зокрема використання окремих мотивів цих анекдотів у його повісті «Татарские набеги». Саме Г. Квітка-Основ’яненко першим серед українських діячів культури вжив термін «малоросійські анекдоти» й опублікував їх українською мовою. У № 23 журналу опубліковано також розвідку «О имени козакъ», де подано цікаві свідчення про походження слова «козак» і його тлумачення. Видання вийшло за редакцією історика й літературного критика Михайла Каченовського (1775–1842).
«Вѣстникъ Европы» — двотижневий журнал, що видавався в Москві в 1802–1830 рр., заснований М. Карамзіним. Поряд із літературою й мистецтвом висвітлював питання зовнішньої і внутрішньої політики Росії, історії і політичного життя зарубіжних країн.
(044) 279 09 03
(044) 270 50 79
м. Київ вул. Володимирська, 5
DYKAT@UKR.NET