Бурлюк Давид (1882–1967)

Народився на хуторі Семиротівщина Лебединського повіту Херсонської губернії (нині Сумська область). Навчався у Казанській художній школі (1898–1899), Одеському художньому училищі (1899–1900, 1910–1911), Мюнхенській академії мистецтв (1902–1903), студії Ф. Кормона в Парижі (1904), Московському училищі живопису, скульптури i зодчества (1911–1914). Один із лідерів літературно-мистецького авангарду. Брав участь у перших виставках «нового мистецтва» – «Ланка», «Вінок-Стефанос» та «Бубновий валет». У 1911 р. разом з В. Маяковським та Б. Лівшицем створює літературне об’єднання «Гілея», яке у 1912 р. випускає програмний маніфест футуризму «Ляпас суспільному смаку». Член та експонент Союзу російських художників, Товариства південноросійських художників (1906–1907), об’єднань «Спілка молоді» (1910–1912), «Синій вершник» (Мюнхен, 1912), «Бубновий валет» (1912–1916). З 1916 по 1918 р. читав лекції, присвячені сучасному мистецтву (кубізму, футуризму), у київській приватній студії О. Екстер. У 1917–1919 рр. разом з В. Каменським та В. Маяковським гастролював Уралом, Сибіром і Далеким Сходом з лекціями, прокламаціями та декламацією віршів. 1920 року Бурлюк виїхав до Японії, згодом переїхав у США, де працював у газеті «Російський голос» та увійшов до літературної групи «Серп і молот». З 1930-х рр. видавав журнал «Колір і рима» («Color and Rhyme»). Постійно брав участь у виставках, займався фотомистецтвом. У 1950-х рр. відкрив власну галерею в Гемптон-Бейс (Лонг-Айленд, США). Роботи зберігаються у Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї (Санкт-Петербург), Музеї мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк), Бруклінському музеї (Нью-Йорк) та інших музейних і приватних зхібраннях світу.

Share on