Бантиш-Каменський Дмитро

Бантиш-Каменський Дмитро (1788–1850) Російський історик, археограф, державний діяч. Тобольський і віленський губернатор, з 1816 р. обіймав посаду військового губернатора Малоросії. Перший вітчизняний історик, який в першій чверті XIX ст. звернувся до викладення української історії. З дванадцяти років майбутній учений служив у Московському головному архіві Іноземної колегії — найстарішому державному сховищі документів з історії Росії та міжнародних відносин. Працюючи під керівництвом батька, видатного історика і археографа Миколи Бантиш-Каменського, який з 1800 р. керував архівом, Дмитро Миколайович відчув інтерес до роботи з документами і потяг до історичних досліджень. Інтерес до українського минулого був невипадковим, оскільки його батько був родом із Ніжина Чернігівської губернії. Під час своїх подорожей Україною Д. Бантиш-Каменський описав значну частину областей. Він вивчав місцеві архіви в Полтаві і Чернігові, архіви Малоросійської колегії і князя Рєпніна, зібрав чимало рукописних та актових матеріалів в українських поміщиків. У своїх дослідженнях використовував документи московських архівів, а також працю батька з історії Малоросії, яка залишилась у вигляді рукопису.

Share on