Лот №: 23
Маріюпільський могильник. 1933

Макаренко Микола

П’ятдесят п’ять таблиць, два пляни, один портрет і сто рисунків у тексті. Київ: Всеукраїнська Академія Наук. — 152 с., [55] іл., [1] арк. мапа: іл.; 34,5×23,5×1,5 см. — 2 000 прим. В оригінальній видавничій обкладинці. Незначні потертості. Примірник у доброму стані. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність. Бібліографічна рідкість. Книга становить колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.

Естімейт

400-500
Торги завершено
Дана праця є дослідженням Маріупольського могильника — визначної історичної та археологічної пам’ятки. Міститься топографічний план могильника, описується його розташування, обставини за яких відбувалося до- слідження. Далі йдеться безпосередньо про вміст могильника, а саме, про особливості поховання людей у ньому (пози, в яких ховали небіжчиків, речі, поховані разом з ними тощо). Кам’яна могила містить 87 гротів і печер, у 65 з яких збереглися тисячі петрогліфів — малюнків і символів. Хронологія петрогліфів охоплює величезний період від епохи пізнього палеоліту до середньовіччя. На думку деяких науковців, велика частина написів Кам’яної могили має прямі паралелі з давніми огамічними написами Британських островів, німецькими «гіллястими» ру- нами, давньослов’янськими «чертами і резами» тощо, тобто може бути найдавнішою пам’яткою сакральної писем- ності епохи індоєвропейської єдності, а саме середньостогівської культури IV тис. до н. е.

Макаренко Микола

(1877–1938)

Український археолог і мистецтвознавець. Жертва сталінського терору. Страчений окупаційною владою через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря. У складі Софійської комісії та Археологічного Комітету досліджував Софійський собор, пам’ятки Київської держави, Києво-Печерської лаври, Михайлівського Золотоверхого собору. Брав участь в археологічних розкопках Ольвії, Спаського собору в Чернігові, Крейдищанського комплексу поблизу Сум, Маріупольського могильника.