Лот №: 72
Малороссїйскїй гєрбовnикъ. 1914

Модзалевський Вадим

Лукомський Владислав

Рис. Е. Nарбута. СПб.: Изд. Черниговскаго дворянства; Тип. Сиріусъ. XXVI c. (серед них [1] арк. вкл.), [3] арк. (серед них [1] арк. з гербом К. Розумовського), 214 с., [2] арк., LXVIII арк. іл., [1] арк., 16 с. — 27 × 18 × 5 см. В індивідуальній високохудожній шкіряній палітурі з орнаментально-шрифтовим тисненням золотом. Торшонований обріз блоку. Муаровий форзац. Каптал. Футляр: «мармуровий» папір, шкіра. Книга має наукову, художню, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Наявність цього видання в бібліотеках, музеях і приватних зібраннях визначає особливий статус цих колекцій.

Естімейт

9000-10000
Торги завершено
«Малоросійський гербовник» — унікальне видання, підготовлене істориками-генеалогами Владиславом Луком- ським та Вадимом Модзалевським за постановою зборів депутатів дворянства Чернігівської губернії. Містить описи гербів 609 родів козацької старшини і української шляхти та їхніх нащадків; таблиці гербів 108 родів, яким герби було надано російськими імператорами, 156 інших українських дворянських родів і 133 родів польського походження. Наприкінці розміщено покажчики українських («малоросійських») родів і польських гербів. Вишу- кане оздоблення книги виконав видатний український художник-графік Георгій Нарбут. При складанні гербовника було використано зображення й описи гербів українських дворянських родів, які сво- го часу увійшли до загальноросійського гербовника та Збірника гербів малоросійського дворянства, складеного істориком Г. Мілорадовичем наприкінці ХІХ століття. Матеріали було взято, насамперед, із приватних колекцій П. Дорошенка і В. Модзалевського, зібрання Музею українських старожитностей ім. В. Тарновського Чернігів- ського губернського земства, Чернігівської губернської вченої архівної комісії та деяких інших архівних сховищ.

Модзалевський Вадим

(1882–1920)

Український історик, археограф, архівіст і генеалог, автор численних наукових праць. Член Чернігівської та Полтавської архівних комісій, Історичного товариства ім. Нестора-Літописця. Опублікував низку статей в історичних часописах, зокрема в журналі «Киевская старина». За словами сучасників, його захоплення історією не обмежилося науковою сферою, а перетворилося на спосіб життя.