Лот №: 110
Пѣснь о полку Игоревѣ. 1857р

Максимович Михайло

Переведенная на украинское нарѣчіе Михайломъ Максимовичемъ. Кіевъ: Въ Университетской Типографіи. VIII с., 48 с. — 17 × 11 × 0,6 см. В індивідуальній складеній (коленкор, «мармуровий» папір) палітурі. Збережено оригінальну видавничу обкладинку. Незначні потертості палітури. Фоксинг. На обкладинці та титулі чорнильні штампи «Книжный магазинъ Гинтера и Малецкаго» та напис чорнилом «О. Саєнко». Видання має наукову, історико-культурну цінність та становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Перший повний український поетичний переклад твору, здійснений видатним вченим Михайлом Максимовичем (1857). Провенанс: На обкладинці та титулі напис чорнилом «О. Саєнко».

Естімейт

1300-1500

Стартова ціна

500
Торги завершено
«Слово о полку Ігоревім» — героїчна поема кінця XII ст., одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літерату- ри. В основі сюжету — сказання про невдалий похід руських князів під проводом новгород-сіверського князя Іго- ря Святославича на половців у 1185 році. «Слово» було створене невдовзі після описуваної події (часто датується тим же 1185 роком, рідше 1–2 роками пізніше). Поему пронизують мотиви слов’янської народної поезії з елемен- тами язичницької міфології. Важко переоцінити красу художньої мови та літературну значущість твору. «Слово о полку Ігоревім» — одне з найбільших досягнень середньовічного епосу. Вперше «Слово о полку Ігоревім» було надруковано 1800 р. в Москві збирачем пам’яток давнини графом О. Мусі- ним-Пушкіним з рукопису, придбаного ним у Ярославі, на початку 1790-х pp. На жаль, рукописний збірник з тек- стом поеми, а також майже весь наклад першого друкованого видання загинув під час московської пожежі 1812 р. Поширенню «Слова» серед українських читачів великою мірою сприяв видатний вчений М. Максимович, який доклав чималих зусиль у справі вивчення славетної пам’ятки. У 1837 p. він вперше в Україні видав староруський текст поеми зі своїм прозовим перекладом і примітками, а 1857 року опублікував поетичну версію під назвою «Песнь о полку Игореве, переведенная на украинское наречие...». Досліджуючи староруську народну словес- ність, вчений дійшов висновку, що «Слово о полку Ігоревім» своєю мовою, поетичною образністю і символікою споріднюється з українськими народними піснями. М. Максимович заохотив О. Пушкіна до вивчення видатного твору, а Т. Шевченка — до перекладу його українською мовою.

Максимович Михайло

(1804–1873)

Видатний історик, філолог і етнограф, перший ректор Київського університету Св. Володимира, за свою енциклопедичну освіченість отримав від сучасників ймення «український Ломоносов». Основоположник національної фольклористики, підготував і видав збірки «Українські народні пісні» (1834), «Збірник українських пісень» (1849). Опублікував ряд монографій з історії Київської Русі, зокрема, «Откуда пошла Русская земля» (1837), «История древней русской словесности» (1839), «Начала русской филологии» (1847). М. Максимович належав до найближчого кола друзів і знайомих Т. Шевченка. Особиста бібліотека Кобзаря, згідно зі списком, складеним Д. Каменецьким, налічувала понад півтори сотні книжок, серед яких дві збірки українських народних пісень, видані М. Максимовичем (1834, 1849), з авторськими дарчими написами.